ГАЙДЕЛЬБЕРЗЬКИЙ  КАТЕХІЗИС

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Захар Урсин, Каспар Олевіан,

1563р., м. Гайдельберг, Німеччина

 

 

 

Переклад: Юлія Вещицька,

[1934р]., м. Рівне, Україна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

 

 

 

 

          З 1559 по 1576 роки найвпливовішим німецьким пфальцграфством Палатинатом керував Фрідріх ІІІ, який мешкав у Гайдельберзькому замку. В 1562 році він видав наказ про підготовку нового катехізису на допомогу служителям та вчителям, які наставляють у християнській вірі. Наприкінці того ж року катехізис був готовий, а вже в січні наступного року його було затверджено на Гайдельберзькому Соборі та видано німецькою мовою. Передмову, датовану 19 січня 1563 року, написав сам Фрідріх ІІІ (Elector Palatine, 1515. 2. 14. - 1576. 10. 26.). Ця праця, відома як Гайдельберзький катехізис, є найбільш розповсюдженим та визнаним катехізисом за часів Реформації.

       

          За давньою традицією першими авторами Гайдельберзького катехізису вважаються Захар Урсин (Zacharius Ursinus, 1534. 7. 18. - 1583. 3. 6.) та Каспар Олевіан (Kaspar Olevianus, 1536. 8. 10. - 1587. 3. 15.). Однак напевно відомо лише те, що Гайдельберзький катехізис виник в результаті спільної праці кількох авторів. В передмові Фрідріх ІІІ не наводить конкретних прізвищ, а лише зазначає, що в укладанні катехізису участь богослови та найвище духовенство Палатинату. Зрозуміло, що групова розробка попереднього проекту лягає основним тягарем на одного двох укладачів. Більшість авторитетних дослідників вважають, що укладанням катехізису очолив Урсин, хоча дехто дотримується думки, що керівником цього проекту був Олевіан.

 

          Друге та третє німецькі видання катехізису з’явилися кількома місяцями пізніше за перше. Кожне з них внесло декілька доповнень, що пізніше уклали так зване питання 80. Четверте видання, по суті однакове з третім, увійшло разом з вченням про хрещення та Вечерю Господню до нового Церковного Статуту Палатинату, виданого 15 листопада 1563 року. Четверте видання, відоме як «загальноприйнятий текст» (textus receptus), широко використовується у всьому світі. Офіційний переклад катехізису на латинську мову було також видано в Гайдельберзі на початку 1563 року.

 

          На Дортському Соборі 1618-1619 р.р. Гайдельберзький катехізис отримав високу оцінку представників Реформатських церков, які зазначили високу виховну та доктринальну цінність цієї праці. Невдовзі саме цей катехізис став найбільш визнаним з усіх Реформатських віросповідань та вчень. На сьогодні Гайдельберзький катехізис перекладено на більшість європейських мов, а також на численні азіатські та африканські мови.

 

          У 1968 році Собор християнських Реформатських церков (ХРЦ) доручив особливому комітету підготувати сучасний, більш точний англомовний переклад, що «служитиме офіційним текстом Гайдельберзького катехізису та посібником для проповідників і вчителів». Оскільки новий переклад грунтувався на англомовному тексті виправленої стандартної версії Біблії (Revised Standard Version), Собор доручив другому комітету переглянути всі біблійні посилання по кожному питанню катехізтису. Остаточний текст катехізису в сучасному англомовному перекладі було затверджено Собором ХРЦ 1975 року.

 

          В 1986 році Собор ХРЦ доручив новому комітету замінити тексти з виправленої версії Біблії (RSV) текстами з нової міжнародної версії (NIV), а також доручив комітету перекласти катехізис узагальнюючою (inclusive) мовою та включити Апостольський символ віри сучасною мовою. Дане видання включає вищенаведені зміни, схвалені Собором ХРЦ 1988 року. Оскільки нижченаведене видання містить повні біблійні цитати, його практична цінність зростає ще більше.

 

          Коли на початку 1563 року з’явилося перше видання Гайдельберзького катехізису, німецька Біблія ще не була поділена на нумеровані вірші. Тому біблійні посилання на полях напроти кожної відповіді містили лише назву книги та її відповідний розділ. Однак латинський переклад катехізису, що з’явився невдовзі після першого німецького видання, вже відсилав читачів до конкретних віршів відповідного  розділу. В латинському перекладі всі питання катехізису пронумеровані та поділені на 52 недільних дні, що надавало можливість служителям щонеділі вчити та проповідувати по одному розділу і, таким чином, охопити весь катехізис за рік. Наступні видання та переклади Гайдельберзького  катехізису включали всі зміни та доповнення.

 

          Спершу посланням на текст Святого Письма приділялося небагато уваги. Укладачі катехізису намагалися, щоб він був точним відголосом Святого Письма, що бралося за першоджерело при розробці катехізису. Вчення, викладене в катехізисі, грунтується на Біблії; кожна відповідь витікає з декілького біблійних текстів, що ілюструють те чи інше положення в катехізисі. Більшість біблійних текстів, на які посилається останній англомовний переклад катехізису, було також включено до ранніх німецьких та латинських видань, але остаточний відбір  біблійних посилань було затверджено на Соборі ХРЦ 1975 року.

 

          Перше видання Гайдельберзького катехізису включало набагато більше посилань на Святе Письмо порівняно з іншими катехізисами. Наприклад, «Малий катехізис»  Мартіна Лютера 1529 року містив дуже мало посилань, що цитувались в коротеньких відповідях на запитання. Багато посилань на текст Біблії  знаходимо в катехізисах, укладених Яном де Ляшко, польським шляхтичем, допомагавшим біженцям-реформатам в Англії та Німеччині. Гайдельберзький катехізис наслідував саме цьому прикладу. Четверте видання, що побачило світ в листопаді 1563 року, включало наступне пояснення:

 

«Наведені посилання на Біблію, що утверджують віру дітей, були відібрані з величезною ретельністю з богонатхненного Святого Письма (що звичайно називається канонічними книгами) та додані до кожного запитання і відповіді.»  

 

Захисники Гайдельберзького катехізису завжди дотримувались Біблії, відбиваючи напади лютеран, римо-католиків та інших. В 1566 році імператор Максиміліан Другий визвав Фрідріха ІІІ на Аугсбурзький сейм, де останнього звинуватили в тому, що його катехізис був просякнутий кальвінізмом. На ті часи в Священній  Римській імперії діяли умови Аугсбурзького миру 1555 року, згідно з якими єдиною релігією крім католицизму вважалося лютеранство, що визнавало Аугсбурзьке віросповідання. Колись і Фрідріх ІІІ підписався під Аугсбурзьким віросповіданням і залишався вірним йому до кінця. Але на цьому сеймі як його новий катехізис, так і становище курфюрста з правом виборчого голосу, та навіть саме життя були під загрозою. Фрідріх сміливо заявив, що, готуючись з’явитись перед сеймом, він анітрохи не переживав за свою політичну кар’єру чи за життя. Єдине, що хвилювало курфюрста, це захист свого християнського віросповідання.  У відповідь на звинувачення Фрідріх сказав:

 

«Щодо релігійних питань, я визнаю своїм Повелителем лише Того, Хто є Пан над панами та Цар над царями... Питання... по суті стосується душі та її спасіння, яким я повністю зобов’язаний лише моєму Господу та Спасителю Ісусу Христу і яке я свято бережу як найдорогоцінніший дарунок. Отож я не можу надати Вашій імператорській величності право посісти місце мого Господа Бога та Спасителя.»

 

          Фрідріх також заперечував проти звинувачень в тому, що, мовляв, його катехізис кальвіністський за духом і, отже, є незаконним за умов Аугсбурзького миру. «Я не знаю, що, люди розуміють під кальвінізмом, але заявляю з чистим сумлінням, що ніколи не читав Кальвіна.»  Фрідріх бажав, щоб його справу було розглянуто виключно на основі Святого Письма.

 

          За кілька років до Аугсбурзького сейму Фрідріх разом з кількома німецькими князами-лютеранами підписав деякі доктринальні документи у Франкфурті (1558 р.) та в Наумберзі (1561 р.). Тепер, в присутності самого імператора, Фрідріх заявив, що дотримується того ж самого віросповідання  «на тій лише підставі, що я знаходжу його в Старому та Новому Заповітах.».  Далі Фрідріх продовжував: «Я також не вірю, щоб хто-небудь спромігся довести, що я порушив це віросповідання. Мій катехізис, слово в слово, складено не на основі людських міркувань, а почерпнуто з Божественного джерела, про що свідчать посилання на полях.».  На тому сеймі курфюрст Фрідріх ІІІ стояв перед могутнім імператором Священної Римської імперії та перед зборами німецького народу. Деякі історики свідчать, що поруч з Фрідріхом стояв його син, Йоганн Казимір, з відкритою Біблією в руках. Саме в тій напруженій обстановці Фрідріх кинув виклик сейму:

 

«Я вже заявляв Вашій величності, в повному зібранні князів, що, якщо знайдеться людина буд-якого віку, соціального стану та прошарку, навіть найнижчого, людина, яка б навчила мене чому-небудь кращому в Святому Письмі, я буду дуже вдячний і з готовністю підкорюсь Божественній істині. Якщо серед присутніх панів та друзів знайдеться така людина, я готовий вислухати її та звірити її слова з Біблією. Якщо навіть Ваша імператорська величність забажає взяти на себе таку задачу, я вважатиму це за величезну люб’язність.»

 

          Ніхто не прийняв цей виклик! Фрідріх був непохитним у своїх біблійних переконаннях. Разом з тим він був реалістом, усвідомлюючи всю ненадійність свого становища. «Якщо ж, всупереч моїм сподіванням, ні мій захист, ні наведені мною аргументи християнина не буде взято до уваги, то я втішуся моїм Господом та Спасителем Ісусом Христом. Адже Він обіцяв і мені, і всім віруючим, що щоб ми не втратили в цьому земному житті в Його ім’я, ми отримаємо у сто крат в житті вічному.» Саме завдяки захисній промові Фрідріха, його покірності та хоробрості Гайдельберзький катехізис було збережено не тільки для церкви Палатину, але й для всіх поколінь віруючих всього світу. Фрідріх Доброчесний, як його стали називати після того драматичного судового розгляду, по суті був «кальвіністом», хоч сам ярлик для нього не мав ніякого значення. Що насправді мало значення для Фрідріха, так це вірність у біблійному розумінні. Саме ця вірність і стала відома як «протестантизм», настільки чудово втілений у Гайдельберзькому катехізисі.

 

          Християнська Реформатська Церква підготувала дане видання Гайдельберзького катехізису в новому перекладі (включаючи цитати з україномовної Біблії) з великою надією, що воно допоможе багатьом християнським служителям в розповсюдженні Царства Ісуса Христа.

 

 

 

1  грудня 1988 року,

Фред  Х. Клоостер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА ДО УКРАЇНСЬКОГО ВИДАННЯ

 

 

 

 

 

Шановний читачу!

 

          Вам пропонується новий український переклад Гайдельберзького катехізису, підготовлений Юлією Вещицькою. В основу даного перекладу було покладено українське видання 1934 року, яке на той час було офіційно затвердженим віросповіданням Реформатських Церков в Україні.

 

          В 1992 році в Рівному, Степані та Києві було відновлено діяльність Української Євангельської Реформатської Церкви, яка прийняла Гайдельберзький катехізис за своє віросповідання.

 

          Ми пропонуємо християнам України Гайдельберзький катехізис в новому, виправленому та переглянутому виданні, з надією, що ця книга допоможе кожному учневі Святого Письма ясно зрозуміти віру, передану раз і назавжди християнській Церкві, та з молитвою, «щоб ви, закорінені й основані в любові, змогли зрозуміти зо всіма святити, що то ширина і довжина, і глибина і вишина, і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою» (Еф. 3: 17-19).

 

          Богу нашому хай буде вся слава на віки віків.  Амінь!

 

 

 

12  листопада 1998 року,

пастор  Реймонд Сіккема

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Недільний день 1

 

 

 

 

 

Запитання 1: 

Що є твоєю єдиною втіхою в житті та смерті?

 

Відповідь:

Те, що я не належу собі, 1)  а належу тілом і душею, як в житті, так і в смерті 2) моєму вірному Спасителю Ісусу Христу. 3)  Він сповна заплатив за всі мої Гріхи Своєю дорогоцінною Кров’ю 4) та звільнив мене від сили диявола. 5) Він так береже мене, 6) що навіть волосина не впаде з моєї голови без волі на те Отця мого Небесного: 7) по суті все повинно сприяти моєму спасінню. 8) Оскільки я належу Христу, Він Духом Своїм Святим запевняє мене у вічному житті 9) та дає мені щире бажання і готовність жити для Нього відтепер і надалі. 10)

 

1) 1Кор. 6:19-20

2) Рим. 14:7-9

3) 1Кор. 3:23; Тит. 2:14

4) 1Петр. 1:18-19; 1Ів. 1:7-9; 2:2

5) Ів. 8:34-36; Євр.2:14-15; 1Ів. 3:1-11

6) Ів. 6:39-40; Ів. 10:27-30; 2Сол. 3:3; 1Петр. 1:5

7) Мт. 10:29-31; Лк. 21:16-18

8) Рим. 8:28

9) Рим. 8:15-16; 2Кор. 1:21-23; 2Кор. 5:4-5; Еф. 1:13-14

10) Рим. 8:1-17

 

 

 

Запитання 2:

Що необхідно знати, щоб жити і вмерти в радощах цієї втіхи?

 

Відповідь:

Три речі: По-перше, наскільки великий мій гріх та падіння; 1) по-друге, як звільнитися від усіх своїх гріхів та падіння 2)  і по-третє, як дякувати Богу за таке визволення. 3)

 

1) Рим. 3:9-10; 1Ів. 1:10

2) Ів. 17:3; Дії 4:12; Дії 10:43

3) Мт. 5:16; Рим. 6:13; Еф. 5:8-10; 2Тим. 2:15; 1Петр.2:9-10; Тит.3:3-8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина перша: Людське падіння

                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Недільний день 2

 

 

 

 

 

Запитання 3:

Як ти можеш дізнатися про своє падіння?

 

Відповідь:

Закон Божий говорить мені про це. 1)

 

1) Рим. 3:20; Рим. 7:7-25

 

 

 

Запитання 4:

Чого вимагає від нас Божий закон?

 

Відповідь:

Христос  коротко  викладає цю вимогу в Матвія 22:37-40: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, всією душею своєю, всією своєю думкою, і всією своєю силою. 1) Це найбільша і найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. 2) На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

 

1) 5М. 6:5

2) 3М. 19:18

 

 

 

Запитання 5:

Чи можеш ти досконало виконувати все це?

 

Відповідь:

Ні. 1)   За природою своєю я схильний ненавидіти Бога та свого ближнього. 2)

 

1) Рим. 3:9-20, 23; 1Ів. 1:8, 10

2) 1М. 6:5; Єр. 17:9; Рим. 7:23-24; Рим. 8:7; Еф. 2:1-3; Тит. 3:3

 

                                      

 

 

 

Недільний день 3

 

 

 

 

 

Запитання 6:

Невже Бог створив людину такою нечестивою та зіпсованою?

 

Відповідь:

Ні. Бог створив людину хорошою 1) за образом Своїм, 2) тобто, в справжній праведності та святості, 3) щоб людина могла справді пізнати Бога як свого  Творця, 4) полюбити  Його всім своїм серцем і жити з Ним у вічному блаженстві заради Божої слави та хвали. 5)

 

1) 1М. 1:31

2) 1М. 1:26-27

3) Еф. 4:24

4) Кол. 3:10

5) Пс. 8

 

 

 

Запитання 7:

Тоді що ж так зіпсувало людську природу?

 

Відповідь:

Гріхопадіння наших прабатьків, Адама та Єви, в Еденському саду, 1) яке настільки отруїло нашу істоту, 2) що ми всі народжуємося  грішниками, розбещеними з самого моменту зачаття. 3)

 

1) 1М. 3

2) Рим. 5:12, 18-19

3) Пс. 51:5

 

 

 

Запитання 8:

Невже ми настільки зіпсовані, що абсолютно не здатні творити добро, а лише схильні до всілякого зла?

 

Відповідь:

Так, 1)  якщо тільки не відродимося згори, від Духу Божого. 2)

 

1) 1М. 6:5; 1М. 8:21; Йов. 14:4; Іс. 53:6

2) Ів. 3:3-5

 

 

 

 

 

Недільний день 4

 

 

 

 

 

Запитання 9:

Але тоді чи не поступає Бог  несправедливо до людини, вимагаючи від неї в Своєму законі виконання неможливого?

 

Відповідь:

Ні, Бог створив людину здатною дотримуватись Його закону. 1) Проте людина, спокушена дияволом, 2) в безрозсудному непослуху 3) відняла Божі дари і від себе, і від усіх своїх нащадків. 4)

 

1) 1М. 1:31; Еф. 4:24

2) 1М. 3:13; Ів. 8:44

3) 1М. 3:6

4) Рим. 5:12, 18-19

 

 

 

Запитання 10:

Чи дозволить Бог такому непослуху та противленню залишатися безкарними?

 

Відповідь:

Звичайно ж, ні. Він сильно гнівається як через гріх, в якому ми народжені, так і через гріхи, які ми самі скоюємо. Як справедливий Суддя Бог карає гріхи зараз і у вічності. 1) Бог оголосив: «Проклятий всякий, хто не виконує постійно всіх слів, написаних в книзі закону». 2)

 

1) 2М. 34:7; Пс. 5:4-6; Наум. 1:2; Рим. 1:18; Еф. 5:6; Євр. 9:27

2) Гал. 3:10; 5М. 27:26

 

 

 

Запитання 11:

Хіба ж Бог не милосердний?

 

Відповідь:

Бог, звичайно, милостивий, 1) але Він також справедливий. 2) Божа справедливість вимагає, щоб гріх, скоєний проти Його вищої величності, був покараний найвищою карою-вічною карою тіла та душі. 3)

 

1) 2М. 34:6-7; Пс. 103:8-9

2) 2М. 34:7; 5М. 7:9-11; Пс. 5:4-6; Євр. 10:30-31

3) Мт. 25:35-46

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина друга: Наше спасіння

                                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Недільний день 5

 

 

 

 

 

Запитання 12:

Згідно з праведним Божим судом ми заслуговуємо покарання як в цьому світі, так і навіки. Як тоді ми можемо уникнути цієї кари та навернутися до Божої ласки?

 

Відповідь:

Бог вимагає, щоб Його справедливість була задоволена. 1) Тому вимоги Божої справедливості мають бути дотримані сповна-або нами, або ким-небудь іншим. 2)

 

1) 2М. 23:7; Рим. 2:1-11

2) Іс. 53:11; Рим. 8:3-4

 

 

 

Запитання 13:

Чи можемо ми самі сплатити цей борг?

 

Відповідь:

Звичайно, ні. Фактично ми тільки збільшуємо свою провину з дня на день. 1)

 

1) Мт. 6:12; Рим. 2:4-5

 

 

 

Запитання 14:

Чи може якесь створіння будь-яке взагалі-сплатити цей борг замість нас?

 

Відповідь:

Ні. По-перше, Бог  не буде карати інше створіння за провину людську. 1) Крім того, ніяке створіння саме по собі не зможе винести тягара вічного гніву Божого за гріх і звільнити від нього інші створіння. 2)

 

1) Єз. 18:4,20; Євр. 2:14-18

2) Пс. 49:7-9; Пс. 130:3

 

 

 

Запитання  15:

Тоді якого ж посередника і спасителя нам слід шукати?

 

Відповідь:

Того, хто є справді людина 1)  і справді праведник, 2) але при цьому могутніший за інших створінь, тобто,  того,  хто також є справжній Бог.

 

1) Рим. 1:3; 1Кор. 15:21; Євр. 2:17

2) Іс. 53:9; 2Кор. 5:21; Євр. 7:26; Іс. 7:14; Іс. 9:6; Єр. 23:6; Ів. 1:1

 

 

 

 

 

Недільний день 6

 

 

 

                                       

Запитання 16:

Чому цей посередник повинен бути справді людиною і притому  справжнім праведником?

 

Відповідь:

Бо Божа справедливість вимагає, щоб людська природа, яка згрішила, сплатила за свій гріх. 1)  Проте грішник ніколи не зможе сплатити за гріхи інших. 2)

 

1) Рим. 5:12,15; 1Кор. 15:21; Євр. 2:14-16

2) Євр. 7:26-27; 1Петр. 3:18

 

 

 

Запитання 17:

Навіщо цьому посереднику також бути справжнім Богом?

 

Відповідь:

Для того, щоб завдяки Своїй Божественній силі він як людина зміг винести на собі весь тягар Божого гніву та здобути для нас і повернути нам праведність і життя. 1)

 

1) Іс. 53; Ів. 3:16; 2Кор. 5:21

 

 

 

Запитання 18:

І хто ж цей посередник, який є справжній Бог і водночас справжня людина та справжній праведник?

 

Відповідь:

Наш Господь Ісус Христос, 1) даний нам, щоб повністю звільнити нас і виправити наші стосунки з Богом. 2)

 

1) Мт. 1:21-23; Лк. 2:11; 1Тим. 2:5

2) 1Кор. 1:30

 

 

 

Запитання 19:

Звідки ти пізнаєш про це?

 

Відповідь:

Свята  Євангелія говорить це мені. Уже в раю Бог Сам почав відкривати добру звістку; 1) пізніше Він оголосив її через святих патріархів 2) та пророків 3) і змалював її в жертвоприношеннях й інших обрядах Свого закону. 4)  Нарешті, Бог здійснив цю добру звістку в Синові Своєму возлюбленому. 5)

 

1) 1М. 3:15

2) 1М. 22:18; 1М. 49:10

3) Іс. 53; Єр. 23:5-6; Мих. 7:18-20; Дії 10:43; Євр. 1:1-2

4) 3М. 1:7; Ів. 5:46; Євр. 10:1-10

5) Рим. 10:4; Гал. 4:4-5; Кол. 2:17

 

 

 

 

                                                             

Недільний день 7

 

 

 

 

 

Запитання 20:

Чи всі спасені у Христі, так саме як всі загинули в Адамі?

 

Відповідь:

Ні. Спасені лише ті, хто справжньою вірою прилучився до Христа та приймає всі Його благословення. 1)

 

1) Мт. 7:14; Ів. 3:16, 18, 36; Рим. 11:16-21

 

 

 

Запитання 21:

Що таке істинна віра?

 

Відповідь:

Істинна віра це не тільки знання та переконаність в правдивості всього, що Бог відкриває в Слові Своїм, 1) але й глибоко вкорінена впевненість, 2) народжена в мені Духом Святим 3) через Євангелію, 4) в тому, що лише завдяки благодаті, дарованій Христом, 5) не тільки інші, але й я 6) маю прощення гріхів, назавжди примирений з Богом і отримав дар спасіння. 7)

 

1) Ів. 17:3,17; Євр. 11:1-3; Як. 2:9

2) Рим. 4:18-21; Рим. 5:1; Рим. 10:10; Євр. 4:14-16

3) Мт. 16:15-17; Ів. 3:5; Дії. 16:14

4) Рим. 1:16; Рим. 10:17; 1Кор. 1:21

5) Рим. 3:21-26; Гал. 2:16,20; Еф. 2:8-10

6) Гал. 2:20

7) Рим. 1:17; Євр. 10:10

 

 

 

Запитання 22:

У що тоді мусить вірити християнин?

 

Відповідь:

У все, що обіцяє Бог в Своїй Євангелії. 1)  Основний зміст Євангелії представлено в догматах християнського віросповідання в Апостольському символі віри, який не піддається сумніву і визнається по всьому світі.

 

1) Мт. 28:18-20; Ів. 20:30-31

 

 

 

Запитання 23:

Що це за Символ віри?

 

Відповідь:

Вірую в Бога Отця Вседержителя, Творця неба і землі. Вірую в Ісуса Христа, Сина Його єдинородного, Господа нашого зачатого від Святого Духа і родженого від Діви Марії. (Вірую)  що Він страждав під Пилатом  Понтійським, що розіп’яли Його, і був мертвий, і поховали Його, що зійшов у пекло, що устав третього дня з мертвих,вознісся на небо і сидить праворуч Бога Отця Вседержителя; звідки і прийде судити живих і мертвих. Вірую в Духа Святого, святу Вселенську Церкву, спільність святих, прощення гріхів, воскресіння тіла життя  вічне. Амінь.

 

 

 

 

 

Недільний день 8

 

 

 

 

 

Запитання 24:

З яких частин складається цей символ віри?

 

Відповідь:

З трьох частин: Бог Отець і наше створення; Бог Син і наше визволення (спасіння);  Бог Дух Святий і наше освячення.

 

 

 

Запитання 25:

Оскільки існує лише один Бог, 1) чому ти тоді говориш про три Особи: Отця, Сина і Духа Святого?

 

Відповідь:

Тому що саме так Бог відкрився у Слові Своєму: 2) ці три окремі Особи уособлюють єдиного істинного та вічного Бога.

 

1) 5М. 6:4; 1Кор. 8:4, 6

2) Мт. 3:16-17; Мт. 28:18-19; Лк. 4:18 (Іс. 61:1); Ів. 14:26; Ів. 15:26; 2Кор. 13:14; Гал. 4:6; Тит. 3:5-6

 

 

 

 

 

Про Бога Отця

 

 

 

 

 

Недільний день 9

 

 

 

 

 

Запитання 26:

У що віруєш, коли говориш: «Вірую в Бога-Отця Вседержителя, Творця неба і землі»?

 

Відповідь:

В те, що одвічний Отець нашого Господа Ісуса Христа, Який з нічого створив небо і землю і все, що наповнює їх, 1) Який продовжує утримувати їх та панувати над ними Своєю одвічною радою і провидінням, 2) є моїм Богом і Отцем через Сина Свого Ісуса Христа. 3)  На Нього так покладаюсь, що не маю жодних сумнівів в тому, що Він забезпечить все необхідне для мого тіла та душі 4)  і поверне на добро мені які б то не було страждання, що Він посилає в цьому сумному світі. 5)  Він в змозі зробити це, тому що Він Всемогутній Бог; 6) Він бажає цього, тому що Він вірний Отець. 7)

 

1) 1М. розділ 1-2; 2М. 20:11; Пс. 33:6; Іс. 44:24; Дії 4:24; Дії 14:15

2) Пс. 104; Мт. 6:30; Мт. 10:29; Еф. 1:11

3) Ів. 1:12-13; Рим. 8:15-16; Гал. 4:4-7; Еф. 1:5

4) Пс. 55:22; Мт. 6:25-27; Лк.12:22-31

5) Рим. 8:28

6) 1М. 18:14; Рим. 8:31-39

7) Мт. 7:9-11

 

 

 

 

 

Недільний день 10

 

 

 

 

 

Запитання 27:

Що ти розумієш під Божим провидінням?

 

Відповідь:

Провидіння це всемогутня й всюдиприсутня сила Божа, 1) якою Він утримує, як Своєю рукою, небо і землю і все творіння 2) і так править ними, що листя і трава, дощ і посуха, врожайні та неврожайні роки, їжа та пиття, здоров’я та хвороба, процвітання та злидні 3) все це в дійсності дається нам не випадково,4)  а з Божої батьківської руки. 5)

 

1) Єр. 23:23-24; Дії 17:24-28

2) Євр.1:3

3) Єр. 5:24; Дії 14:15-17; Ів. 9:3; Пр. 22:2

4) Пр. 16:33 

5) Мт. 10:29

 

 

 

Запитання 28:

Як пізнання Божого твірення та провидіння допомагає нам?

 

Відповідь:

Це дає нам терпіння, коли обставини проти нас, 1) вдячність, коли обставини сприяють нам, 2) і міцну впевненість нам майбутнє в тім, що ніщо не зможе відлучити нас від любові нашого вірного Бога і Отця. 3)  Він утримує у Своїй руці усі створіння настільки надійно, що без Його на те волі вони не можуть ані зрушити, ані похитнутись. 4)

 

1) Йов. 1:21-22; Як. 1:3

2) 5М. 8:10; 1Сол. 5:18

3) Пс. 55:22; Рим. 5:3-5; Рим. 8:38-39

4) Йов. 1:12; Йов. 2:6; Пр. 21:1; Дії 17:24-28

 

 

 

 

                                               

Про Бога Сина

 

 

 

 

 

Недільний день 11

 

 

 

 

 

Запитання 29:

Чому Син Божий названий Ісусом, що значить «Спаситель»?

 

Відповідь:

Тому що Він спасає нас від наших гріхів, 1)  і ні в кому іншому не можна знайти спасіння. 2)

 

1) Мт. 1:21; Євр. 7:25

2) Іс. 43:11; Ів. 15:5; Дії 4:11-12; 1Тим. 2:5

 

 

 

Запитання 30:

Чи вірують по-справжньому в єдиного Спасителя Ісуса ті, хто шукає спасіння та безпеки в святих, в собі або ще деінде?

 

Відповідь:

Ні. Хоч вони і вихваляються, що належать Христу, але своїми діями вони зрікаються Його як єдиного Спасителя та Визволителя. 1)  Або Ісус Христос не є досконалим Спасителем, або ті, хто насправді увірували в Нього як в Спасителя.

 

1) 1Кор. 1:12-13; Гал. 5:4

 

 

 

 

 

Недільний день 12

 

 

 

 

 

Запитання 31:

Чому Він названий «Христом», що значить «Помазанець»?

 

Відповідь:

Тому що Він визначений Богом-Отцем і помазаний Святим Духом. 1)  Бути нашим головним Пророком та Вчителем, 2) Який повністю розкриває нам таємні наміри та волю Божу про наше визволення, 3) нашим єдиним Первосвящеником, 4)  Який звільнив нас єдиною жертвою Свого Тіла 5)  і постійно заступається за нас перед Отцем, 6) і нашим вічним Царем, 7) який править нами Своїм Словом та Духом, оберігає та охороняє нас.

 

1) Лк. 3:21-22; Лк. 4:14-19 (Іc. 61:1); Євр. 1:9 (Пс. 45:7)  

2) Дії 3:22 (5М. 18:15) 

3) Ів. 1:18; Ів. 15:16.

4) Євр. 7:17 (Пс. 110:4)

5) Євр. 9:12; Євр. 10:11-14

6) Рим. 8:34; Євр. 9:24

7) Мт. 21:5 (Зах. 9:9)

 

 

 

Запитання 32:

Тоді чому ти звешся християнином?

 

Відповідь:

Тому що вірою я прилучився до Христа 1) і таким чином поділяю Його помазання. 2) Я помазаний сповідати Його ім’я, 3)  віддавати себе в живу жертву подяки, 4) доброю совістю протистояти гріху та дияволу в цьому земному житті, 5)  а в майбутньому царювати разом з Христом над усім творінням на віки віків, 6)  у свободі, що її здобув для нас.

 

1) 1Кор. 12:12-27

2) Дії 2:17 (Іоіл. 2:28); 1Ів. 2:27

3) Мт. 10:32; Рим. 10:9-10; Євр. 13:15

4) Рим. 12:1; 1Петр. 2:5, 9

5) Гал. 5:16-17; Еф. 6:11; 1Тим. 1:18-19

6) Мт. 25:34; 2Тим.2:12

 

 

 

 

 

Недільний день 13

 

 

 

 

 

Запитання 33:

Чому тоді Христос названий «однородженим Сином», коли ми теж діти Божі?

 

Відповідь:

Тому що тільки Христос є одвічним істинним Сином Божим. 1) Однак ми усиновлені Богом діти, усиновлені по благодаті через Христа. 2)

 

1) Ів. 1:1-2, 14, 18; Євр. розділ 1

2) Ів. 1:12; Рим. 8:14-17; Еф. 1:5-6

 

 

 

Запитання 34:

Чому ти називаєш Його «нашим Господом»?

 

Відповідь:

Тому що не золотом чи сріблом, а Своєю дорогоцінною Кров'ю 1) звільнив Він нас від гріха і будь-якої сили диявола 2) і викупив нас і нашу плоть, і душу, щоб ми належали Йому. 3)

 

1) 1Петр. 1:18-19 

2) Кол. 1:13-14; Євр. 2:14-15

3) 1Кор. 6:20; 1Тим. 2:5-6

 

 

 

 

 

Недільний день 14

 

 

 

 

 

Запитання 35:

Як розуміти слова: «зачатий від Духа Святого і роджений від Діви Марії»?

 

Відповідь:

Що одвічний Син Божий, Який є і залишається справжнім вічним Богом, 1)  сприйняв через дію Святого Духа 2) від плоті та крові Діви Марії 3) дійсно людську сутність, щоб стати справжнім нащадком Давида, 4) ставши подібним братам Своїм у всьому, 5) крім гріха. 6)

 

1) Ів. 1:1; Ів. 10:30-36; Дії 13:33 (Пс. 2:7); Кол. 1:15-17; 1Ів. 5:20

2) Лк. 1:35

3) Мт. 1:18-23; Ів. 1:14; Гал. 4:4; Євр. 2:14

4) 2Сам. 7:12-16; Пс. 132:11; Мт. 1:1; Рим. 1:3

5) Фил. 2:7; Євр. 2:17

6) Євр. 4:15; Євр. 7:16-17

 

 

 

Запитання 36:

Яку перевагу маєш в святому зачатті та народжені Ісуса Христа?

 

Відповідь:

Завдяки Своїй невинності та цілковитій святості Він є нашим Посередником, 1) віддаляючи від обличчя Божого усі мої гріхи, відколи  я  був  зачатий. 2)

 

1) 1Тим. 2:5-6; Євр.9:13-15           

2) Рим.8:3-4; 2Кор. 5:21; Гал.4:4-5; 1Петр. 1:18-19

                          

                  

 

 

 

Недільний день 15

 

 

 

 

 

Запитання 37:

Що ти розумієш під словом «страждав»?

 

Відповідь:

Що протягом усього Свого земного життя, а особливо в кінці його, Ісус Христос носив в Собі в Своєму тілі та в душі гнів Божий за гріхи всього людства. 1)  Він робив це заради того, щоб стражданнями Своїми як єдиною спокутною жертвою 2) звільнити нас, наші тіла та душі, від вічного осуду 3) та здобути для нас Божу благодать, праведність і життя вічне. 4)

 

1) Іс. 53;  1Пет. 2:24; 1Петр. 3:18

2) Рим. 3:25; Євр. 10:14; 1Ів. 2:2; 1Ів. 4:10

3) Рим. 8:1-4; Гал. 3:13

4) Ів. 3:16; Рим. 3:24-26

 

 

 

Запитання 38:

Задля чого Христос страждав «під Пилатом Понтійським», який чинив суд?

 

Відповідь:

Щоб Він Той, Хто був невинним і не знав гріха, був засуджений цивільним суддею 1) і, таким чином, звільнив нас від суворого суду Божого, що мав був впасти на нас. 2)

 

1) Лк. 23:13-24; Ів. 19:4, 12-16

2) Іс. 53:4-5; 2Кор. 5:21; Гал. 3:13

 

 

 

Запитання 39:

Чи так важливо, що Христос «був розпя'тий», а не помер інакше?

 

Відповідь:

Так. Така смерть переконує мене в тому, що Христос взяв на Себе прокляття, яке лежало на мені, бо смерть через розп'яття була проклята Богом. 1)

 

1) Гал. 3:10-13 (5М.  21:23)

 

 

 

 

 

Недільний день 16

 

 

 

 

 

Запитання 40:

Чому Христос мав пройти весь цей шлях аж до смерті?

 

Відповідь:

Тому що Божа справедливість та істина вимагають цього: 1) сплатити за наш гріх міг тільки Син Божий смертю Своєю. 2)

 

1) 1М. 2:17

2) Рим. 8:3-4; Фил. 2:8; Євр. 2:9

 

 

 

Запитання 41:

Чому Христос був похований?

 

Відповідь:

Його поховання стверджує той факт, що Він дійсно помер. 1)

 

1) Іс. 53:9; Ів. 19:38-42; Дії 13:29; 1Кор. 15:3-4

 

 

 

Запитання 42:

Якщо  Христос помер за нас, чому нам тоді доводиться помирати?

 

Відповідь:

Наша смерть ніяк не може сплатити викупу за наші гріхи. 1)  Але, вмираючи, ми перестаєм грішити і входимо в життя вічне. 2)

 

1) Пс. 49:7

2) Ів. 5:24; Фил. 1:21-23; 1Сол. 5:9-10

 

 

 

Запитання 43:

Якої ще переваги ми набуваємо завдяки хресній жертві та смерті Христа?

 

Відповідь:

Через смерть Христа розіп'ятий, умертвлений та похований давній наш чоловік, 1) щоб гріховні бажання плоті не панували більше над нами, 2)  але щоб натомість ми представляли себе Богу в жертву вдячності. 3)

 

1) Рим. 6:5-11; Кол. 2:11-12

2) Рим. 6:12-14

3) Рим. 12:1; Еф. 5:1-2

 

 

 

Запитання 44:

Чому в Символі віри додається «і зійшов в пекло»?

 

Відповідь:

Щоб у кризових для мене ситуаціях та спокусах запевнити мене в тому, що мій Господь Христос, перетерплюючи невимовну тугу, біль і душевну тривогу до розп’яття і особливо на хресті, визволив мене від мук і жахів пекла. 1)

 

1) Іс. 53; Мт. 26:36-46; Мт. 27:45-46; Лк. 22:44; Євр. 5:7-10

 

 

 

 

 

Недільний день 17

 

 

 

 

 

Запитання 45:

Яку користь маємо у воскресінні Христа?

 

Відповідь:

По-перше, Своїм воскресінням Він переміг смерть, щоб зробити нас спільниками праведності, яку Він набув для нас ціною Своєї смерті. 1)  По-друге, Його силою і ми також уже відроджені до нового життя. 2)  По-третє, Христове воскресіння це запорука й нашого славного воскресіння. 3)

 

1) Рим. 4:25; 1Кор. 15:16-20; 1Петр. 1:3-5

2) Рим. 6:5-11; Еф. 2:4-6; Кол. 3:1-4

3) Рим. 8:11; 1Кор. 15:12-23; Фил. 3:20-21

                               

                      

 

 

     

Недільний день 18

 

 

 

 

 

Запитання 46:

Що розумієш під словами «Він вознісся в небо»?

 

Відповідь:

Те, що Христос на очах у Своїх учнів вознісся від землі на небо, 1) де і перебуватиме задля нашого ж блага, 2) доки не повернеться знову судити живих і мертвих. 3)

 

1) Лк. 24:50-51; Дії 1:9-11

2) Рим. 8:34; Еф. 4:8-10; Євр. 7:23-25; Євр. 9:24

3) Дії 1:11

 

 

 

Запитання 47:

Але хіба Христос не перебуває з нами аж до кінця світу, як Він це й обіцяв нам?

 

Відповідь:

Христос є справжня людина і справжній Бог. У Своїй людській природі Він зараз не на землі, 1)  а в Своїй Божественній природі, величі, благодаті й Дусі Він не залишає нас ані на мить. 2)

 

1) Дії 1:9-11; Дії 3:19-21

2) Мт. 28:18-20; Ів. 14:16-19

 

 

 

Запитання 48:

Якщо людська природа Христа не присутня там, де Його Божественна природа, чи не відокремлені ці дві природи Христа одна від одної?

 

Відповідь:

Аж ніяк. Оскільки Божественність Необмежена і всюдиприсутня, 1) очевидно, що Божественність Христа безсумнівно перевершує обмеженість прийнятого Ним людського єства, але в той же час Його Божественність присутня в Його людській сутності і залишається особисто поєднаною з нею. 2)

 

1) Єр. 23:23-24; Дії 7:48-49 (Іс.66:1)

2) Ів. 1:14; Ів. 3:13; Кол. 2:9

 

 

 

Запитання 49:

Яку користь маємо у Христовому вознесінні на небо?

 

Відповідь:

По-перше, Він заступається за нас на небі перед Отцем Небесним. 1)  По-друге, ми маємо свою власну плоть на небесах запоруку того, що наш Голова Христос забере нас, Своїх спільників, до Себе на небеса. 2) По-третє, Він посилає Духа Свого нам на землю як запоруку майбутнього. 3)  Силою Духа Святого ми ставимо метою нашого життя не те, що на землі, а те, що вгорі, на небесах, де Христос посідає праворуч Бога Отця. 4)

 

1) Рим. 8:34; 1Ів. 2:1

2) Ів. 14:2; Ів. 17:24; Еф. 2:4-6

3) Ів. 14:16; 2Кор. 1:21-22; 2Кор. 5:4-5

4) Кол. 3:1-4

 

 

 

 

 

Недільний день 19

 

 

 

 

 

Запитання 50:

Чому в Символі віри далі йдуть слова: «і сидить праворуч Бога Отця»?

 

Відповідь:

Христос вознісся на небо, щоб являти, що він є Голова Своєї Церкви 1) і що Отець Небесний керує всім через Нього. 2)

 

1) Еф. 1:20-23; Кол. 1:18

2) Мт. 28:18; Ів. 5:22-23

 

 

 

Запитання 51:

Яку користь маємо в славі Христа як нашого Голови?

 

Відповідь:

По-перше, Духом Своїм Святим Він виливає дари з небес на нас, Своїх спільників. 1)  По-друге, Своєю силою Він захищає та надійно оберігає нас від усіх ворогів. 2)

 

1) Дії 2:33; Еф. 4:7-12

2) Ів. 10:27-30; Об. 19:11-16

 

 

 

Запитання 52:

Яку втіху маєш в тому, що Ісус Христос повернеться судити і живих, і мертвих?

 

Відповідь:

У всіх моїх бідах та гоніннях я звертаю свій погляд на небеса і з упевненістю чекаю як на Суддю Того, Хто вже зазнав суду Божого замість мене і зняв з мене все прокляття. 1) Всіх ворогів, своїх та моїх, Він засудить на вічне покарання: але мене і всіх Своїх вибраних Він забере з Собою на небеса, де радість та слава. 2)

 

1) Лк. 21:28; Рим. 8:22-25; Фил. 3:20-21; Тит. 2:13-14

2) Мт. 25:31-46; 2Сол. 1:6-10

 

 

 

 

                                                         

Про Бога Духа Святого

 

 

 

 

 

Недільний день 20

 

 

 

 

 

Запитання 53:

Як саме віруєш в Духа Святого?

 

Відповідь:

По-перше, що Дух Святий так само, як і Отець і Син, є одвічний Бог. 1)  По-друге, що Він даний мені особисто, 2) щоб за моєю істинною вірою зробити мене спільником Христа та всіх Його благословінь, 3) втішати мене 4) та залишатися зі мною навіки. 5)

 

1) 1М. 1:1-2; Мт. 28:19; Дії 5:3-4

2) 1Кор. 6:19; 2Кор. 1:21-22; Гал. 4:6

3) Гал. 3:14

4) Ів. 15:26; Дії 9:31

5) Ів. 14:16-17; 1Петр. 4:14

 

 

 

 

 

Недільний день 21

 

 

 

 

 

Запитання 54:

Як саме віруєш у «Святу Вселенську Церкву»?

 

Відповідь:

Вірую, що Син Божий Духом Своїм та Словом Своїм 1) із всього людства 2) від початку нашого світу й до його кінця 3) збирає, охороняє та зберігає для Себе громаду вибраних для вічного життя 4) і об’єднаних істинною вірою. 5) Цій спільності  належу і  я, 6) живим членом її  я завжди буду. 7)

 

 

1) Ів. 10:14-16; Дії 20:28; Рим. 10:14-17; Кол. 1:18

2) 1М. 26:3б; Об. 5:9

3) Іс. 59:21; 1Кор. 11:26

4) Мт. 16:18; Ів. 10:28-30; Рим. 8:28-30; Еф. 1:3-14

5) Дії 2:42-47; Еф. 4:1-6

6) 1Ів. 3:14; 1Ів. 3:19-21

7) Ів. 10:27-28; 1Кор. 1:4-9; 1Петр. 1:3-5

 

 

 

Запитання 55:

Що розумієш під «зібранням»?

 

Відповідь:

По-перше, те, що віруючі як один, так і всі як члени цього зібрання мають участь у Христі та у всіх Його скарбах та дарах. 1)  По-друге, те, що кожен член цієї спільності повинен вважати своїм обов’язком використовувати ці дари з радістю та готовністю задля служіння й збагачення інших її членів. 2)

 

1) Рим. 8:32; 1Кор. 6:17; 1Кор. 12:4-7; 1Кор. 12:12-13; 1Ів. 1:3

2) Рим. 12:4-8; 1Кор. 12:20-27; 1Кор. 13:1-7; Фил. 2:4-8

 

 

 

Запитання 56:

Як саме віруєш в «прощення гріхів»?

 

Відповідь:

Вірую, що Бог завдяки Христовому відкупленою ніколи не поставить мені в провину ані жодного з моїх гріхів, 1) ані моєї гріховної природи, з якою мені доводиться боротись все життя. 2)  Навпаки, за Своєю благодаттю Бог дарує мені праведність Христа і таким чином звільняє мене від осуду. 3)

 

1) Пс. 103:3-4, 10, 12; Мих. 7:18-19; 2Кор. 5:18-21; 1Ів. 1:7; 1Ів. 2:2

2) Рим. 7:21-25

3) Ів. 3:17-18; Рим. 8:1-2

 

 

 

 

 

Недільний день 22

 

 

 

 

 

Запитання 57:

Яку втіху маєш у «воскресінні тіла»?

 

Відповідь:

Те, що не тільки моя душа буде відразу ж після цього життя забрана до її Голови Христа, 1) але й саме тіло буде воскрешене силою Христа, воз’єднане з моєю душею та уподібнене славному тілу Христовому. 2)

 

1) Лк. 23:43; Фил. 1:21-23

2) 1Кор. 15:20; 1Кор. 15:42-46; 1Кор. 15:54; Фил. 3:20-21; 1Ів. 3:2

 

 

 

Запитання 58:

Яку втіху маєш у догматі про «життя вічне»?

 

Відповідь:

Те, що як уже зараз я відчуваю у своєму серці початок вічної радості, 1) так і після цього земного життя я матиму цілковите блаженство, якого не бачило око, не чуло вухо, і не мислила людина в своєму серці: блаженство, в якому я вічно славитиму Бога. 2)

 

1) Рим. 14:17

2) Ів. 17:3; 1Кор. 2:9

 

 

 

 

 

Недільний день 23

 

 

 

 

 

Запитання 59:

То яку користь маєш, віруючи у все це?

 

Відповідь:

У Христі я виправданий перед  Богом і успадковую життя вічне. 1)

 

1) Ів. 3:36; Рим. 1:17 (Ав. 2:4); Рим. 5:1-2

 

 

 

Запитання 60:

Яким чином виправдовуєшся перед Богом?

 

Відповідь:

Лише істинною вірою в Ісуса Христа. 1)  Навіть якщо моя совість і звинувачує мене в тому,що я тяжко згрішив проти всіх Божих заповідей і ніколи не дотримався жодної з них, 2) навіть якщо я й досі схильний до всякого зла, 3) проте без жодної на те моєї заслуги 4) за одної лише благодаті Своєї 5)  Бог дарує й зараховує мені цілковиту сплату боргу, праведність і святість Христа, 6)  ніби я ніколи й не згрішив і не був грішником, ніби я завжди був так само цілковито слухняний, як і Христос був заради мене. 7) Все, що мені треба зробити для цього, це прийняти Божий дарунок з вірою серці. 8)

 

1) Рим. 3:21-28; Гал. 2:16; Еф. 2:8-9; Фил. 3:8-11

2) Рим. 3:9-10

3) Рим. 7:23

4) Тит. 3:4-5

5) Рим. 3:24; Еф. 2:8

6) Рим. 4:3-5 (1М.15:6); 2Кор. 5:17-19; 1Ів. 2:1

7) Рим. 4:24-25; 2Кор. 5:21

8) Ів. 3:18; Дії 16:30-31

 

 

 

Запитання 61:

Чому говориш, що тільки вірою виправдовуєшся перед  Богом?

 

Відповідь:

Зовсім не тому вподобав мене Бог, що моя віра має певну цінність. Лише Христове відкуплення, праведність та святість виправдовують мене перед Богом.1) І я можу отримати цю праведність і привласнити Її тільки вірою, і ніяким іншим способом. 2)

 

1) 1Кор. 1:30

2) Рим. 10:10; 1Ів. 5:10-12

 

 

 

 

 

Недільний день 24

 

 

 

 

 

Запитання 62:

Чому наші добрі справи не можуть виправдати нас перед Богом повністю або хоч би частково?

 

Відповідь:

Тому що праведність, здатна витримати перевірку Божу, повинна бути цілком досконалою і відповідати всім вимогам Божого закону. 1) Але навіть все те краще, що ми робимо в цьому житті, недосконале і заплямоване гріхом. 2)

 

1) Рим. 3:20; Гал. 3:10 (5М 27:26)

2) Іс. 64:6

 

 

 

Запитання 63:

Як же ти можеш говорити, що своїми добрими справами ми нічого не заслуговуємо, якщо Сам Бог обіцяє винагородити їх як в цьому житті, так і в житті вічному? 1)

 

Відповідь:

Божу нагороду неможливо заслужити; ця нагорода дар благодаті. 2)

 

1) Мт. 5:12; Євр. 11:6

2) Лк. 17:10; 2Тим. 4:7-8

 

 

 

Запитання 64:

Але невже таке вчення не робить людей байдужими та нечестивими?

 

Відповідь:

Ні. Неможливо, щоб ті, хто прищепився до Христа істинною вірою, не приносили плодів  вдячності. 1)

 

1) Лк. 6:43-45; Ів. 15:5

 

 

 

 

 

Про таїнства

 

 

 

 

 

Недільний день 25

 

 

 

 

 

Запитання 65:

Лише по вірі ми маємо спільність у Христі і у всіх Його благословіннях. Звідки походить така віра?

 

Відповідь:

Дух Святий породжує віру в наших серцях 1)  через проповідь Святої Євангелії 2)  і затверджує її через нашу участь у святих таїнствах. 3)

 

1) Ів. 3:5; 1Кор. 2:10-14; Еф. 2:8

2) Рим. 10:17; 1Петр. 1:23-25

3) Мт. 28:19-20; 1Кор. 10:16

 

 

 

Запитання 66:

Що таке таїнства?

 

Відповідь:

Таїнства це видимі священні знаки та печаті, встановлені Богом задля того, щоб через нашу участь в них чіткіше роз’яснити нам євангельську обітницю та запечатати її. 1)  І ось що обіцяє нам Бог в Своїй Євангелії: простити нам наші гріхи і дати життя вічне за благодаттю Своєю завдяки єдиній жертві Ісуса Христа, звершеній Ним на хресті. 2)

 

1) 1М. 17:11; 5М. 30:6; Рим. 4:11

2) Мт. 26:27-28; Дії  2:38; Євр. 10:10

 

 

 

Запитання 67:

Виявляється, що і Слово Боже, і таїнства зосереджують нашу віру на хресній жертві Ісуса Христа як на єдиній основі нашого спасіння?

 

Відповідь:

Саме так! Через Євангелію Дух Святий навчає нас, а через священні таїнства Він переконує нас в тому, що наше спасіння цілковито спирається на єдину хресну жертву Христа заради нас. 1)

 

1) Рим. 6:3; 1Кор. 11:26; Гал. 3:27

 

 

 

Запитання 68:

Скільки  саме таїнств  встановив Ісус Христос в Новому Заповіті?

 

Відповідь:
Два: Хрещення та  Вечерю Господню. 1)

 

1) Мт. 28:19-20; 1Кор. 11:23-26

 

 

 

 

 

Про хрещення

 

 

 

 

 

Недільний день 26

 

 

 

 

 

Запитання 69:

Як хрещення нагадує тобі та запевняє в тому, що Христос один раз приніс Себе в жертву за тебе особисто?

 

Відповідь:

Таким чином: Христос встановив це зовнішнє обмивання 1) і при цьому дав обіцянку, що як безсумнівно вода змиває нечистоти з тіла, так само безсумнівно Кров та Дух Христа обмивають і мою душу, очищаючи її від нечистот, тобто від усіх моїх гріхів. 2)

 

1) Дії 2:38

2) Мт. 3:11; Рим. 6:3-10; 1Петр. 3:21

 

 

 

Запитання 70:

Що значить бути обмитим Кров’ю та Духом Христа?

 

Відповідь:

Бути обмитим Кров’ю Христа значить, що Бог за Своєю благодаттю простив мої гріхи завдяки Крові Ісуса Христа, що пролилась в жертву за мене на хресті. 1) Бути обмитим Духом Христа значить, що Дух Святий обновив мене і відокремив мене, щоб я був членом Христовим, все більше й більше вмирав для гріха і все більше жив в святості та непорочності. 2)

 

1) Зах. 13:1; Еф. 1:7-8; Євр. 12:24; 1Петр. 1:2; Об. 1:5

2) Єз. 36:25-27; Ів. 3:5; Рим. 6:4; 1Кор. 6:11; Кол. 2:11-12

 

 

 

Запитання 71:

Де саме Христос обіцяє, що ми обмиті Його Кров’ю та Духом так само безсумнівно, як і водою при хрещенні?

 

Відповідь:

При установленні хрещення Ісус сказав: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. 1)  «Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде.» 2) Ця ж  обітниця повторюється, коли Святе Письмо називає хрещення «обмиттям відродження» 3) та «обмиттям гріхів». 4)

 

1) Мт. 28:19

2) Мр. 16:16

3) Тит. 3:5

4) Дії 22:16

 

 

 

 

 

Недільний день 27

 

 

 

 

 

Запитання 72:

Чи змиває гріхи зовнішнє обмивання водою саме по собі?

 

Відповідь:

Ні, тільки Кров Ісуса Христа і Дух Святий очищують нас від всіх гріхів. 1)

 

1) Мт. 3:11; 1Петр. 3:21; 1Ів. 1:7

 

 

 

Запитання 73:

Чому ж тоді Дух Святий називає хрещення «обмиттям відродження» та «обмиттям гріхів»?

 

Відповідь:

У Бога є належні підстави називати хрещення саме так. Він бажає навчити нас, що Кров і Дух Христа змивають наші гріхи так само, як і вода змиває нечистоту з тіла. 1) Але значно важливіше те, що Бог бажає запевнити нас через цю Божественну запоруку та знак в тім, що духовне обмиття наших гріхів таке ж реальне, як і зовнішнє обмивання водою. 2)

 

1) 1Кор. 6:11; Об. 1:5; 7:14

2) Дії 2:38; Рим. 6:3-4; Гал. 3:27

 

 

 

Запитання 74:

Чи слід також хрестити дітей?

 

Відповідь:

Так. Діти, так само як і дорослі, належать Божому Заповіту як Його народ. 1) Дітям не в меншій мірі, ніж дорослим, обіцяні прощення гріхів Кров’ю Христа і Дух Святий, який породжує віру в серці. 2) Отже, через хрещення як знак Заповіту дітей також  слід приймати до християнської Церкви та відрізняти їх від дітей невіруючих. 3) Подібне мало місце в старому заповіті як обрізання, 4) що його замінено в новому заповіті хрещенням. 5)

 

1) 1М. 17:7; Мт. 19:14

2) Іс. 44:1-3; Дії 2:38-39; Дії 16:31

3) Дії 10:47; 1Кор. 7:14

4) 1М. 17:9-14

5) Кол. 2:11-13

 

 

 

 

 

Про Вечерю Господню

 

 

 

 

 

Недільний день 28

 

 

 

 

 

Запитання 75:

Як Вечеря Господня нагадує тобі і запевняє в тому, що ти маєш участь у єдиній хресній жертві Христа і у всіх Його дарах?

 

Відповідь:

Таким чином: Христос заповідав мені та всім віруючим їсти розломлений хліб і пити чашу. З цією заповіддю Христос дав і обітницю: 1)  По-перше, як вірно те, що я бачу своїми очима хліб Господній, ломлений за мене, і чашу, що подається мені, так само вірно і те, що тіло Христа ломилось в жертву за мене,а Його кров пролилась за мене на хресті. По-друге, як вірно те, що я приймаю з руки служителя і з’їдаю хліб Господній та п’ю чашу, що даються мені як вірні знаки Його тіла та крові, так вірно і те, що Він Сам живить та напоює  мою душу для вічного життя Своїм розп’ятим Тілом і пролитою кров’ю.

 

1) Мт. 26:26-28; Мр. 14:22-24; Лк. 22:19-20; 1Кор. 11:23-25

 

 

 

Запитання 76:

Що означає їсти розіп’яте тіло Христа та пити Його пролиту кров?

 

Відповідь:

Це значить приймати з вірою в серці всі страждання і смерть Христа і, віруючи в це, отримувати прощення гріхів і життя вічне. 1)  Більш того,це означає і те, що через Духа Святого, який перебуває і в Христі, і в нас, ми все більше з’єднуємось зі славним тілом Христа. 2)  Тому, хоч Він і на небі, 3) а ми на землі, ми є плоть від плоті Його і кість від костей Його. 4) І ми житимемо вічно, кермовані одним Духом, як і члени нашого тіла керовані однією душею. 5)

 

1) Ів. 6:35; Ів. 6:40; Ів. 6:50-54

2) Ів. 6:55-56; 1Кор. 12:13

3) Дії 1:9-11; 1Кор. 11:26; Кол. 3:1

4) 1Кор. 6:15-17; Еф. 5:29-30; 1Ів. 4:13

5) Ів. 6:56-58; Ів. 15:1-6; Еф. 4:15-16; 1Ів. 3:24

 

 

 

Запитання 77:

Де саме Христос обіцяє, живити та напоювати віруючих Своїм тілом та кров’ю так само безсумнівно, як безсумнівно й те, що вони їдять розломлений хліб і п’ють чашу?

 

Відповідь:

При установленні хрещення Ісус сказав: «Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене! Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіту моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу  цю пити, смерть Господню звіщайте, аж доки Він прийде.» 1) Цю саму обітницю повторює й Ап. Павло: «Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.» 2)

 

1) 1Кор. 11:23-26

2) 1Кор. 10:16-17

 

 

 

 

 

Недільний день 29

 

 

 

 

 

Запитання 78:

Чи перетворюються хліб та вино в справжнє тіло та кров Ісуса Христа?

 

Відповідь:

Ні. Як вода при хрещенні не перетворюється в кров Христа і сама по собі не змиває гріхів, а є лише Божим знаком та запорукою цього, 1) так само і хліб Вечері Господньої не перетворюється в справжнє тіло Христа, 2) хоч і називається тілом  Христа 3)  у відповідності з природою та мовою таїнств. 4)

 

1) Еф. 5:25-26

2) Мт. 26:26-28

3) 1Кор. 10:16-17; 1Кор. 11:26-28

4) 1М. 17:10-11; 2М. 12:11, 13; 1Кор. 10:1-4

 

 

 

Запитання 79:

Чому ж тоді Христос називає хліб Своїм тілом, а чашу Своєю кров’ю, або «Новим Заповітом у Своїй крові»? (Ап. Павло називає це «прилученням до тіла та крові Христа»)

 

Відповідь:

У Христа є достатні підстави для цих назв. Він бажає навчити нас, що, як хліб і вино живлять нас в цьому скороплинному житті, так само і Його розп’яте тіло та пролита кров дійсно живлять наші душі для вічного життя. 1) Але набагато важливіше ось що: Христос бажає запевнити нас цим видимим знаком та запорукою в тім, що ми через дію Святого Духа прилучаємось до Його тіла та крові так само, як і наші вуста приймають ці святі знаки, хліб та вино, на Його спомин, 2)  і що ми прилучаємось до всіх Його страждань та послуху так, начебто ми особисто страждали і заплатили за свої гріхи. 3)

 

1) Ів. 6:51, 54-55

2) 1Кор. 10:16-17; 1Кор. 11:26

3) Рим. 6:5-11

 

 

 

 

 

Недільний день 30

 

 

 

 

 

Запитання 80:

Чим відрізняється Вечеря Господня від римо-католицької євхаристії?

 

Відповідь:

Вечеря Господня проголошує нам, що наші гріхи повністю прощені завдяки єдиній жертві Ісуса Христа, завершеній Ним Самим на хресті раз і назавжди за всіх. 1) Вечеря Господня також проголошує нам, що Дух Святий прищеплює нас до Христа, 2) який в тілі Своєму присутній зараз на небесах по правиці Отця Свого Небесного, 3) де і очікує від нас покоління. 4) Проте римо-католицька євхаристія вчить, що хресні страждання Христа не дають прощення гріхів ні живим, ні мертвим до тих пір, поки священники щоденно не приносять Христа в жертву за них. Євхаристія також вчить, що Христос тілесно присутній у вигляді хліба та вина під час цієї служби, а тому саме в цьому вигляді Йому повинно вклонятися. Таким чином, римо-католицька євхаристія в основі своїй є не що інше, як заперечення достатності єдиної спокутної жертви і страждань Христа та  ідолослужіння, що заслуговує осуду.

 

1) Ів. 19:30; Євр. 7:27; Євр. 9:12, 25-26; Євр. 10:10-18

2) 1Кор. 6:17; 1Кор. 10:16-17

3) Дії 7:55-56; Євр. 1:3; Євр. 8:1

4) Мт. 6:20-21; Ів. 4:21-24; Фил. 3:20-21; Кол. 3:1-3

 

 

 

Запитання 81:

Хто має приступати до Господньої трапези?

 

Відповідь:

Той, хто незадоволений собою через свої гріхи, проте сподівається на те, що муки і смерть Ісуса Христа дають йому прощення гріхів і покривають його триваючи немочі, і бажає все більше і більше зміцнюватись у вірі і вести краще життя. Проте лицеміри та нерозкаяні їдять і п’ють собі ж на осуд. 1)

 

1) 1Кор. 10:19-22; 1Кор. 11:26-32

 

 

 

Запитання 82:

Чи можна допускати до Вечері Господньої хто своїми словами та вчинками свідчить, що вони невіруючі та безбожники?

 

Відповідь:

Ні, це б зганьбило Божий заповіт і викликало б Божий гнів на всю громаду. 1) Тому згідно повеління Христа і Його Апостолів християнська Церква зобов’язана виключати таких людей, застосовуючи «ключі Царства», доки ці люди не змінять свого життя.

 

1) 1Кор. 11:17-32; Пс. 50:14-16; Іс. 1:11-17

 

 

 

 

 

Недільний день 31

 

 

 

 

 

Запитання 83:

Що таке ключі Царства?

 

Відповідь:

Проповідь Святої Євангелії і християнська дисципліна, що веде до каяття. Як проповідь Євангелії, так і дисципліна відкривають Царство Небесне для віруючих і закривають його для не віруючих. 1)

 

1) Мт. 16:19; Ів. 20:22-23

 

 

 

Запитання 84:

Як саме проповідь Євангелії відкриває та закриває Царство Небесне?

 

Відповідь:

Згідно повеління Ісуса Христа Царство Небесне відкривається через проповідь та прилюдне оголошення всім віруючим, кожному і всякому, того, що кожен раз, коли вони сприймають євангельську обітницю істинною вірою, Бог дійсно прощає всі їхній гріхи завдяки звершеній справі Христа. Царство Небесне, однак, і закривається через проповідь та прилюдне оголошення невіруючим та лицемірам того, що гнів Божий і вічний осуд перебувають на них, доки вони не розкаються. Божий суд як в земному, так і у вічному житті ґрунтується на цьому євангельському свідченні. 1)

 

1) Мт. 16:19; Ів. 3:31-36; Ів. 20:21-23

 

 

 

Запитання 85:

Як саме Царство Небесне закривається та відкривається через християнську дисципліну?

 

Відповідь:

Згідно повеління Ісуса Христа Ті, хто називає себе християнами, але проповідує нехристиянське вчення або живе не по-християнськи, хто не зважаючи на численні поради в дусі любові відмовляється облишити свої помилки та нечестя, хто після попереджень церкви, тобто її служителів, не реагує на братерські застереження та умовляння, мають бути виключеними з християнського зібрання, а саме: їх не допускають до участі в таїнствах. І Сам Бог виключає таких з Царства Христового. 1) Якщо ж вони обіцяють виправитися і проявляють справжні переміни, то приймаються назад як члени Христові і як члени Його Церкви. 2)

 

1) Мт. 18:15-20; 1Кор. 5:3-5; 1Кор. 5:11-13; 2Сол. 3:14-15

2) Лк. 15:20-24; 2Кор. 2:6-11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина третя: Наша вдячність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Недільний день 32

 

 

 

 

 

Запитання 86:

Ми позбавлені від свого падіння та безпорадності лише завдяки благодаті Божій Ісусом Христом, а зовсім не тому, що ми на це заслужили. Чому ж тоді ми мусимо творити добро?

 

Відповідь:

Безсумнівно, Ісус Христос відкупив нас Своєю кров’ю. Але ми творимо добро тому, що Христос Духом Своїм також оновлює нас за подобою Своєю, щоб всім своїм життям ми висловлювали вдячність Богові за все, що Він зробив заради нас, 1) і щоб Бог прославлявся через нас. 2) Ми також творимо добро, щоб судити про свою віру за її плодами 3)  і щоб своїм доброчесним життям набувати ближніх Ісусу Христу. 4)

 

1) Рим. 6:13; Рим. 12:1; 1Петр. 2:5-10

2) Мт. 5:16; 1Кор. 6:19-20

3) Мт. 7:17-18; Гал. 5:22-24; 2Петр. 1:10-11

4) Мт. 5:14-16; Рим. 14:17-19; 1Петр. 2:12; 1Петр. 3:1-2

 

 

 

Запитання 87:

Чи можуть врятуватись ті, хто не навертається до Бога від своєї невдячності та нерозкаяних шляхів?

 

Відповідь:

Ніяким чином. Святе Письмо говорить нам, що ні нечестивий, ні ідолослужитель, ні блудодійник, ні злодій, ні користолюбець, ні п’яниця, ні лихослов, ні грабіжник, ні їм подібні Царства Божого не успадкують. 1)

 

1) 1Кор. 6:9-10; Гал. 5:19-21; Еф. 5:1-20; 1Ів. 3:14

 

 

 

 

 

Недільний день 33

 

 

 

 

 

Запитання 88:

Що включає в себе справжнє щире каяття, або навернення?

 

Відповідь:

Дві речі: по-перше, відмирання нашої стародавньої людини і по-друге, народження нашої нової  людини. 1)

 

1) Рим. 6:1-11; 2Кор. 5:17; Еф.4:22-24; Кол. 3:5-10

 

 

 

Запитання 89:

Що таке відмирання нашої давньої людини?

 

Відповідь:

Це значить щиро жалкувати про свої гріхи, ненавидіти їх все більше й  більше  і  уникати  їх. 1)

 

1) Пс. 51:3-4; Пс.51:17; Йоіл. 2:12-13; Рим. 8:12-13; 2Кор. 7:10

 

 

 

Запитання 90:

Що таке народження нашої нової людини?

 

Відповідь:

Це радість від щирого серця радість в Богові Христом 1)  і задоволення  робити  все те добро, що його Бог чекає від нас. 2)

 

1) Пс. 51:8, 12; Іс. 57:15; Рим. 5:1; Рим. 14:17

2) Рим. 6:10-11; Гал. 2:20

 

 

 

Запитання 91:

Що з наших справ та вчинків є справді добром?

 

Відповідь:

Тільки ті справи добрі, які проростають з істинної віри, 1)  узгоджуються з Божим законом  2)  і роблять для слави Божої; 3)  а не ті, які ґрунтуються на тому, що ми вважаємо правильним, або людських традиціях. 4)

 

1) Ів. 15:5; Євр. 11:6

2) 3М. 18:4; 1Сам. 15:4; Еф. 2:10

3) 1Кор. 10:31

4) 5М. 12:32; Іс. 29:13; Єз. 20:18-19; Мт. 15:7-9

 

 

 

 

 

Недільний день 34

 

 

 

 

 

Запитання 92:

Що говорить Бог у Своєму законі?

 

Відповідь:

І Бог промовляв всі слова оці, кажучи: 1)

 

Перша заповідь: Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною!

 

Друга заповідь: Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.

 

Третя заповідь: Не призивай імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.

 

Четверта заповідь: Пам’ятай день суботній щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив. Тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

 

П’ята заповідь: Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій дає тобі!

 

Шоста заповідь: Не вбивай! 

 

Сьома заповідь: Не чини перелюбу!

 

Восьма заповідь: Не кради!

 

Дев’ята заповідь: Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!

 

Десята заповідь: Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його,ані всього, що ближнього твого!

 

1) 2М. 20:1-17; 5М. 5:6-21

 

 

 

Запитання 93:

Як діляться ці заповіді?

 

Відповідь:

На дві скрижалі. Перші чотири заповіді навчають нас будувати відносини з Богом. Наступні шість заповідей вчать нас, як поступати з ближнім. 1)

 

1) Мт. 22:37-40

 

 

 

Запитання 94:

Чого вимагає від нас Господь в першій заповіді ?

 

Відповідь:

Щоб я, не бажаючи піддавати небезпеці своє спасіння, уникав та остерігався всякого ідолопоклонства, 1) чаклунства, забобонних обрядів 2) і молитов до святих або до інших творінь. 3)  Щоб я щиро визнавав єдиного істинного Бога, 4) надіявся лише на Нього єдиного, 5) лише від Нього очікував усіх благ 6) з покорою 7)  та терпінням 8)  та любив Його, 9) боявся Його 10)  і шанував Його 11) всім своїм серцем. Одним словом, щоб я швидше відмовився від всього, аніж будь-яким чином пішов супроти Божої волі. 12)

 

1) 1Кор. 6:9-10; 1Кор. 10:5-14; 1Ів. 5:21

2) 3М. 19:31; 5М. 18:9-12

3) Мт. 4:10; Об. 19:10; Об. 22:8-9

4) Ів. 17:3

5) Єр. 17:5, 7

6) Пс. 104:27-28; Як. 1:17

7) 1Петр. 5:5-6

8) Кол. 1:11; Євр. 10:36

9) Мт. 22:37

10) Пр. 9:10; 1Петр. 1:17

11) Мт. 4:10

12) Мт. 5:29-30; Мт. 10:37-39

 

 

 

Запитання 95:

Що ж таке ідолослужіння?

 

Відповідь:

Ідолослужіння це надія на щось, що ми маємо або винайшли, замість чи поряд зі сподіванням на єдиного істинного Бога, Який відкрився в Слові Своєму.1)

 

1) 1Хр. 16:26; Гал. 4:8-9; Еф. 5:5; Фил. 3:19

 

 

 

 

 

Недільний день 35

 

 

 

 

 

Запитання 96:

Яка воля Божа щодо нас у другій заповіді?

 

Відповідь:

Щоб ми ніяким чином не робили зображень Бога  1)  і вклонялись Йому лише так, як Він заповідав це в Своєму Слові, і ніяк інакше. 2)

 

1) 5М. 4:15-19; Іс. 40:18-25; Дії 17:29; Рим. 1:22-23

2) 3М. 10:1-7; 1Сам. 15:22-23; Ів. 4:23-24

 

 

 

Запитання 97:

Тоді нам взагалі заборонено робити будь-які зображення?

 

Відповідь:

Неможливо і недозволено робити будь-які зображення Бога. Хоч і можна зображати творіння, проте Бог забороняє робити чи мати такі зображення, якщо людина має намір вклонятися їм або шляхом них служити Богу. 1)

 

1) 2М. 32:13-14, 17; 2Цар. 18:4-5

 

 

 

Запитання 98:

Але невже не можна застосовувати образи в церкві як наочні посібники для ненавчених?

 

Відповідь:

Ні, не варто намагатись перемудрити Бога. Він бажає, щоб Його народ навчався і наставлявся з живої проповіді Слова Божого, 1) а не спогляданням німих ідолів. 2)

 

1) Рим. 10:14-15, 17; 2Тим. 3:16-17; 2Петр. 1:19

2) Єр. 10:8; Ав. 2:18-20

 

 

 

 

 

Недільний день 36

 

 

 

 

 

Запитання 99:

Яка воля Божа щодо нас в третій заповіді?

 

Відповідь:

Щоб ми не ганьбили і не зневажали ім’я Боже прокльонами, 1)  лжесвідченнями 2)  та непотрібними зароками, 3)  ані ставали співучасниками в цих страшних гріхах як мовчазні спостерігачі. 4) Одним словом, ця заповідь вимагає від нас шанобливого та благоговійного ставлення до святого імені Божого, 5)  щоб ми могли належним чином сповідати Бога, 6)  молитися до Нього 7)  та славити Його всіма своїми словами та вчинками. 8)

 

1) 3М. 24:10-17

2) 3М. 19:12

3) Мт. 5:37; Як. 5:12

4)3М. 5:1; Пр. 29:24

5) Пс. 99:1-5

6) Єр. 4:2; Мт. 10:32-33; Рим. 10:9-10

7) Пс. 50:14-15; 1Тим. 2:8

8) Кол. 3:17

 

 

 

Запитання 100:

Чи дійсно зневага Божого імені клятвами і прокльонами  настільки серйозний гріх, що Бог гнівається і на тих, хто не докладає всіх своїх зусиль, аби запобігти цьому гріху чи заборонити його?

 

Відповідь:

Дійсно так. 1)  Нема більшого гріха, який би викликав настільки великий гнів Божий, аніж зневага Його імені. Ось чому Бог назначив смертну кару за цей гріх. 2)

 

1) 3М. 5:1

2) 3М. 24:10-17

 

 

 

 

 

Недільний день 37

 

 

 

 

 

Запитання 101:

Чи можемо ми присягатись іменем Божим, якщо робимо це шанобливо?

 

Відповідь:

Так, якщо того вимагає уряд країни чи необхідність підтримати і зміцнити істину і довір’я присягою для слави Божої та для блага ближнього. Такі клятви допускаються Божим словом, 1) і їх належним чином використовували віруючі як в Старому, так і в Новому заповітах. 2)

 

1) 5М. 6:13; 5М. 10:20; Єр. 4:1-2; Євр. 6:16

2) 1М. 21:24; Єг. 9:15; 1Цар. 1:29-30; Рим. 1:9; 2Кор. 1:23

 

 

 

Запитання 102:

Чи можемо ми присягатись святими чи іншими створіннями?

 

Відповідь:

Ні. Законна присяга означає заклик до Бога як до єдиного, Хто знає моє серце, може засвідчити мою чесність і покарати мене у випадку мого лжесвідчення. 1) Жодне з створінь не заслуговує на таку честь. 2)

 

1) Рим. 9:1; 2Кор. 1:23

2) Мт. 5:34-37; Мт. 23:16-22; Як. 5:12

 

 

 

 

 

Недільний день 38

 

 

 

 

 

Запитання 103:

Яка воля Божа щодо тебе у четвертій заповіді?

 

Відповідь:

По-перше, щоб євангельське служіння та освіта підтримували її; 1) і щоб особливо у святковий день спокою я регулярно відвідував зібрання святих Божих, 2)  де б я пізнавав, чого навчає Слово Боже, 3)  брав участь в таїнствах, 4 ) молився Богу в зібранні 5) і як християнин жертвував для бідних. 6)  По-друге, щоб кожен день життя я відпочивав від своїх гріховних шляхів, дозволяв Господу діяти в мені Духом Святим і уже тут, в земному житті, входив у Божу вічну суботу. 7)

 

1) 5М.6:4-9; 5М.6:20-25; 1Кор.9:13-14; 2Тим.2:2; 2Тим.3:13-17; Тит. 1:5

2) 5М. 12:5-12; Пс. 40:9-10; Пс. 68:26; Дії 2:42-47; Євр. 10:23-25

3) Рим. 10:14-17; 1Кор. 14:31-32; 1Тим. 4:13

4) 1Кор. 11:23-25

5) Кол. 3:16; 1Тим. 2:1

6) Пс. 50:14; 1Кор. 16:2; 2Кор. Розділ 8-9

7) Іс. 66:23; Євр. 4:9-11

 

 

 

 

 

Недільний день 39

 

 

 

 

 

Запитання 104:

Яка воля Божа щодо тебе у пятій заповіді?

 

Відповідь:

Щоб я шанував, любив і був вірним своїм батькові та матері і всім старшим наді мною; щоб я слухався і корився їм, як і належить, коли вони виправляють і карають мене; 1)  щоб я був терплячим до їх помилок, 2)  бо саме через них Бог вирішив кермувати нами. 3)

 

1) 2М. 21:17; Пр. 1:8; Пр. 4:1; Рим. 13:1-2; Еф. 5:21-22; Еф. 6:1-9; Кол. 3:18-4:1

2) Пр. 20:20; Пр. 23:22; 1Петр. 2:18

3) Мт. 22:21; Рим. 13:1-8

 

 

 

 

 

Недільний день 40

 

 

 

 

 

Запитання 105:

Яка воля Божа щодо тебе у шостій заповіді?

 

Відповідь:

Я не повинен применшувати, кривдити, ненавидіти чи вбивати свого ближнього ні в думках, ні на словах, ні поглядом, ні жестом, ні тим більше реальними діями; як і не повинен брати участі в цьому разом з іншими; 1) навпаки, я повинен відкинути всяку думку про помсту. 2)  Я не повинен шкодити і в собі, чи безрозсудно піддаватися небезпеці. 3)  Саме з метою недопущення вбивства Бог і дав уряду меча. 4)

 

1) 1М. 9:6; 3М. 19: 17-18; Мт. 5:21-22; Мт. 26:52

2) Пр. 25:21-22; Мт. 18:35; Рим. 12:19; Еф. 4:26

3) Мт. 4:7; Мт. 26:52; Рим. 13:11-14

4) 1М. 9:6; 2М. 21:14; Рим. 13:4

 

 

 

Запитання 106:

Чи говориться в цій заповіді лише про вбивство?

 

Відповідь:

Забороняючи вбивати, Бог вчить нас, що Йому ненависні самі корені вбивства: заздрощі, ненависть, гнів та мстивість. 1)  В Божих очах все це прирівнюється до вбивства. 2)

 

1) Пр. 14:30; Рим. 1:29; Рим. 12:19; Гал. 5:19-21; 1Ів. 2:9-11

2) 1Ів. 3:15

 

 

 

Запитання 107:

Чи достатньо того, що ми не вбиваємо свого ближнього жодним з вищезгаданих способів?

 

Відповідь:

Ні. Засуджуючи заздрість, ненависть, гнів і помсту, Бог заповідує нам любити ближнього як самого себе, 1) бути з ним терпеливим, миролюбним, лагідним, милосердним і дружелюбним, 2)  захищати його від зла, наскільки це в наших силах, і творити навіть нашим ворогам. 3)

 

1) Мт. 7:12; Мт. 22:39

2) Мт. 5:3-12; Лк. 6:36; Рим. 12:10-18; Гал. 6:1-2; Еф. 4:2; Кол. 3:12; 1Петр. 3:8

3) 2М. 23:4-5; Мт. 5:44-45; Рим. 12:20-21

 

 

 

 

 

Недільний день 41

 

 

 

 

 

Запитання 108:

Яка воля Божа щодо нас в сьомій заповіді?

 

Відповідь:

Бог засуджує всяку розпусту.1)  Тому нам слід відчувати глибоку відразу до неї, 2)  і чи в шлюбі ми, чи неодружені, вести чесне і невинне життя. 3)

 

1) 3М. 18:30; Еф. 5:3-5

2) Юд. 22-23

3) 1Кор. 7:1-9; 1Сол. 4:3-8; Євр. 13:4

 

 

 

Запитання 109:

Чи засуджує Бог в цій заповіді лише такі кричущі гріхи, як перелюб?

 

Відповідь:

Ми храми Святого Духа, і душею, і тілом, і Бог бажає, щоб ми зберігали їх в чистоті та святості. Ось чому Він забороняє все те, що викликає похіть та розпусту, 1)  будь-то  дії, зовнішність, слова, думки чи бажання. 2)

 

1) 1Кор. 15:33; Еф. 5:18

2) Мт. 5:27-29; 1Кор. 6:18-20; Еф. 5:3-4     

 

 

 

 

 

Недільний день 42

 

 

 

 

 

Запитання 110:

Що забороняє Бог у восьмій заповіді?

 

Відповідь:

Бог забороняє не лише відкрите злодійство і грабіж, які караються законом. 1)  В очах Божих грабіж включає в себе також обдурливі і шахрайські заходи проти ближнього, які претендують на законність, 2) а саме: навмисне не точні вимірювання ваги, маси, об’єму; нечесна торгівля; підробка грошей; лихварство і всілякі інші прийоми, заборонені Богом. 3) Крім того, Бог забороняє всяку зажерливість  4)  і безцільне марнотратство Його дарів. 5)

 

1) 2М. 22:1; 1Кор. 5:9-10; 1Кор. 6:9-10

2) Мих. 6:9-11; Лк. 3:14; Як. 5:1-6

3) 5М. 25:13-16; Пс. 15:5; Пр. 11:1; Пр. 12:22; Єз. 45:9-12; Лк. 6:35

4) Лк. 12:15; Еф. 5:5

5) Пр. 21:20

 

 

 

Запитання 111:

Чого  вимагає Бог в цій заповіді?

 

Відповідь:

Щоб я робив все, що в моїх силах, для блага ближнього, щоб я поводився з іншими так, як я хочу, щоб вони поводилися зі мною, щоб я старанно працював, аби мати чим поділитись з нужденними. 1)

 

1) Іс. 58:5-10; Мт. 7:12; Гал. 6:9-10; Еф. 4:28

 

 

 

 

 

Недільний день 43

 

 

 

 

 

Запитання 112:

Яка воля Божа щодо нас в девятій заповіді?

 

Відповідь:

Божа воля в тому, щоб я ніколи не лжесвідкував проти нікого; не перекручував нічиїх слів; не розпускав плітки і не зводив наклепів ні на кого; не брав участі в осуді кого-небудь, не вислухавши його чи не маючи для цього підстави. 1) Навпаки, в суді і де б то не було я повинен уникати всякого роду брехні та обману, бо це засоби самого диявола, які б викликали на мене сильний гнів Божий. 2) Я маю любити правду, щиро проголошувати її і відверто визнавати істину. 3) Я також маю робити все можливе, щоб захистити добре імя свого ближнього. 4)

 

1) Пс. 15; Пр. 19:5; Мт. 7:1; Лк. 6:37; Рим. 1:28-32            

2) 3М. 19:11-12; Пр. 12:22; Пр. 13:54; Ів. 8:44; Об. 21:8

3) 1Кор. 13:6; Еф. 4:25

4) 1Петр. 3:8-9

 

 

 

 

 

Недільний день 44

 

 

 

 

 

Запитання 113:

Яка воля Божа щодо нас в десятій заповіді?

 

Відповідь:

В моєму серці не повинно ніколи виникати ні найменшої думки, ні найменшого бажання проти будь-якої із заповідей Божих. Навпаки, всім своїм серцем я маю ненавидіти гріх і радіти всьому тому, що праведно. 1)

 

1) Пс. 19:7-14; Пс. 139:23-24; Рим. 7:7-8

 

 

 

Запитання 114:

Чи можуть ті, хто навернувся до Бога, цілковито дотримуватись цих заповідей?

 

Відповідь:

Ні. В цьому житті навіть найсвятіші люди мають лише невеличкий початок такого послуху. 1)  Проте, усвідомлюючи серйозність мети, вони таки починають жити у відповідності з усіма, а не декотрими заповідями Божими. 2)

 

1) Екл. 7:20; Рим. 7:14-15; 1Кор. 13:9; 1Ів. 1:8-10

2) Пс. 1:1-2; Рим. 7:22-25; Фил. 3:12-16

 

 

 

Запитання 115:

Ніхто в цьому житті не може повністю підкорятися  десяти заповідям. Навіщо ж тоді Бог бажає, щоб до них приверталась особлива увага?

 

Відповідь:

По-перше, для того, щоб протягом всього життя ми все більше пізнавали свою гріховність і все з більшим бажанням линули до Христа за прощенням гріхів і Його праведністю. 1)  По-друге, щоб, молячи Бога про благодать Святого Духа, ми ніколи не зупинялись в намаганнях все більше й більше обновлятись за образом Божим, доки після земного життя не досягнемо мети: досконалості. 2)

 

1) Пс. 32:5; Рим. 3:19-26; Рим. 7:7, 24-25; 1Ів. 1:9

2) 1Кор. 9:24; Фил. 3:12-14; 1Ів. 3:1-3

 

 

 

 

 

Недільний день 45

 

 

 

 

 

Запитання 116:

Чому християнам необхідно молитися?

 

Відповідь:

Тому що молитва є найважливішою частиною вдячності, якої вимагає від нас Бог. 1) Також і тому, що Бог дає свою благодать і Духа Святого тільки тим, хто без перестанку молиться і зітхає в серці, просить цих дарів у Бога і дякує за них Бога. 2)

 

1) Пс. 50:14-15; Пс. 116:12-19; 1Сол. 5:16-18

2) Мт. 7:7-8; Лк. 11:9-13

 

 

 

Запитання 117:

Якою має бути наша молитва, щоб Бог бажав її слухати?

 

Відповідь:

По-перше, ми повинні молитися нікому іншому, а тільки єдиному істинному Богові, який відкрився нам в Слові Своєму, і просити всього, про що Він велить нам просити. 1)  По-друге, ми повинні усвідомлювати і визнати свої потреби, убозтво та немічність, нічого не приховуючи, і упокорюватись перед величчю Бога. 2)  По-третє, ми повинні непохитно вірити в те, що навіть якщо ми не заслуговуємо цього, Бог напевно прислухається до наших молитв заради Господа нашого Ісуса Христа, як Він це і пообіцяв нам в Своєму Слові. 3)

 

1) Пс. 145:18-20; Ів. 4:22-24; Рим. 8:26-27; Як. 1:5; 1Ів. 5:14-15

2) 2Хр. 7:14; Пс. 2:11; Пс. 32:18; Пс. 62:8; Іс. 66:2; Об. 4

3) Дан. 9:17-29; Мт. 7:8; Ів. 14:13-14; Ів. 16:23; Рим. 10:13; Як. 1:6

 

 

 

Запитання 118:

Про що заповідав нам просити в молитві Бог?

 

Відповідь:

Про всі наші потреби, духовні та фізичні, 1) як це і показано в молитві, якої навчив нас Сам Господь Ісус Христос.

 

1) Як. 1:17

 

 

 

Запитання 119:

Що ж це за молитва?

 

Відповідь:

Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай  святиться Імя Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. І прости нам борги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь. 1)

 

1) Мт. 6:9-13; Лк. 11:2-4

 

 

 

 

 

Недільний день 46

 

 

 

 

 

Запитання 120:

Чому Христос повелів нам звертатися до Бога як до нашого Отця?

 

Відповідь:

Христос бажає збудити в нас на самому початку молитви те, на чому вона має ґрунтуватись: дитячу довіру та шанобливе благоговіння перед Богом, який став для нас Батьком завдяки Ісусу Христу. Наші батьки не відмовляють нам в земних благах. Тим більше Бог, Отець Небесний, не відмовить нам в тому, що ми просимо. 1)

 

1) Мт. 7:9-11; Лк. 11:11-13

 

 

 

Запитання 121:

Чому далі йдуть слова «що єси на небесах»?

 

Відповідь:

Ці слова вчать нас не думати про небесну велич Божу як про щось земне 1)  і чекати, що Бог в Своїй всемогутності і силі дасть нам все необхідне для душі й тіла. 2)

 

1) Єр. 23:23-24; Дії 17:24-25

2) Мт. 6:25-34

 

 

 

 

 

Недільний день 47

 

 

 

 

 

Запитання 122:

В чому суть першого прохання?

 

Відповідь:

«Нехай святиться ім’я Твоє» значить: Дай нам по-справжньому пізнавати Тебе, благословляти, вклонятися і славити Тебе 1) за всі Твої діла і за все, що проливається через них: Твою силу, всемогутність, мудрість, милосердя, справедливість, ласку та істину. 2) Дай нам так будувати і направляти все своє життя наші думки, слова і вчинки, щоб ми нічим не ганьбили Твоє ім’я, а тільки завжди прославляли Його. 3)

 

1) Єр. 9:23-24; Єр. 31:33-34; Мт. 16:7; Ів. 17:3

2) 2М. 34:5-8; Пс. 145; Єр. 32:16-20; Лк. 1:46-55; Лк. 1:68-75; Рим. 11:33-36          

3) Пс. 115:1; Мт. 5:16

 

 

 

 

 

Недільний день 48

 

 

 

 

 

Запитання 123:

В чому суть другого прохання?

 

Відповідь:

«Нехай прийде Царство Твоє» значить: Керуй нами Словом і Духом Своїм так, щоб ми все більше й більше підкорялись Тобі. 1)  Бережи і примножай Церкву Свою. 2) Руйнуй діла диявола; трощи всяку силу, що повстає проти Тебе, і всяку змову проти Слова Твого, 3)  доки Царство Твоє не прийде  повністю і звершено, де Ти повнота всього у всьому. 4)

 

1) Пс. 119:5; Пс. 199:105; Пс. 143:10; Мт. 6:33

2) Пс. 122:6-9; Мт. 16:18; Дії 2:42-47

3) Рим. 16:20; 1Ів. 3:8

4) Рим. 8:22-23; 1Кор. 15:28; Об. 22:17, 20

 

 

 

 

 

Недільний день 49

 

 

 

 

 

Запитання 124:

В чому суть третього прохання?

 

Відповідь:

«Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» значить: Допомагай нам і всім людям відмовитись від своєї власної волі і підкорятись Твоїй волі без всякого ремствування. Адже тільки Твоя воля добра. 1)  Допомагай кожному виконувати те, на що він покликаний, 2)  так же щиро, як янголи на небесах. 3)

 

1) Мт. 7:21; Мт. 16:24-26; Лк. 22:42; Рим. 12:1-2; Тит. 2:11-12

2) 1Кор. 7:17-24; Еф. 6:5-9

3) Пс. 103:20-21

 

 

 

 

 

Недільний день 50

 

 

 

 

 

Запитання 125:

В чому суть четвертого прохання?

 

Відповідь:

«Хліба нашого насущного дай нам сьогодні» значить: Даруй нам все необхідне для тіла, 1) щоб ми пізнавали, що Ти єдине джерело всякого блага; 2) що ні наші справи чи турботи, ні Твої дари не на добро нам без Твого на те благословіння. 3) Також допоможи нам відмовитися від сподівання на будь-яке створіння і завжди покладатися лише на Тебе. 4)

 

1) Пс. 104:27-30; Пс. 145:15-16; Мт. 6:25-34

2) Дії 14:17; Дії 17:25; Як. 1:17

3) 5М. 8:3; Пс. 37:16; Пс. 127:1-2; 1Кор. 15:58

4) Пс. 55:22; Пс. 62; Пс. 146; Єр. 17:5-8; Євр. 13:5-6

 

 

 

 

 

Недільний день 51

 

 

 

 

 

Запитання 126:

В чому суть пятого прохання?

 

Відповідь:

«І прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим» значить: Заради крови Христа не згадуй нам, бідним грішникам, жодних з наших гріхів, що їх скоюємо, ані зла, що постійно лине до нас. 1) Прости нам, як і ми конче збираємось прощати своїх ближніх, 2)  маючи свідчення Твоєї благодаті в собі.

 

1) Пс. 51:1-7; Пс. 143:2; Рим. 8:1; 1Ів. 2:1-2

2) Мт. 6:14-15; Мт. 18:21-35

 

 

 

 

 

Недільний день 52

 

 

 

 

 

Запитання 127:

В чому суть шостого прохання?

 

Відповідь:

«І не введи нас у випробування. Але визволи нас від лукавого» значить: Самі по собі ми занадто немічні, щоб протриматись хоч би мить. 1) А наші закляті вороги ворог, 2)  світ 3)  і наша власна плоть 4) постійно чинять тиск на нас. Тому, Господи, підтримуй нас і зміцнюй нас силою Духа Твого Святого, щоб ми вистояли в духовній боротьбі 5) і стійко противились нашим ворогам до цілковитої звершеної перемоги над ними. 6)

 

1) Пс. 103:14-16; Ів. 15:1-5

2) 2Кор. 11:14; Еф. 6:10-13; 1Петр. 5:8

3) Ів. 15:18-21

4) Рим. 7:23; Гал. 5:17

5) Мт. 10:19-20; Мт. 26:41; Мр. 13:33; Рим. 5:3-5

6) 1Кор. 10:13; 1Сол. 3:13; 1Сол. 5:23

 

 

 

Запитання 128:

В чому суть заключної частини цієї молитви?

 

Відповідь:

«Бо Твоє є Царство, і сила, і слава» значить: Ми просимо Тебе, Боже, про все це, бо Ти, як наш всемогутній Цар, не тільки бажаєш, а й можеш дати нам все, що є добро; 1) і тому що не ми, а ім’я Твоє Святе заслуговує всієї слави і хвали на віки віків. 2)

 

1) Рим. 10:11-13; 2Петр. 2:9

2) Пс. 115:1; Ів. 14:13

 

 

 

Запитання 129:

Що виражає маленьке слово «амінь»?

 

Відповідь:

«Амінь» означає: Так буде напевно! Значно вірніше те, що Бог вислухає мої молитви, аніж те, що я дійсно бажаю того, чого прошу. 1)

 

1) Іс. 65:24; 2Кор. 1:20; 2Тим. 2:13    

 

 

 

 

 

Амінь!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УКРАЇНА, м. Київ, 14. 02. 2013 р.
Написали Гангсан ГО та Чангвон ГО (Changwon GOH)
ChangwonGoh@gmail.com (E-Mail / Електронна пошта)
http://ChangwonGoh.tistory.com (Blog / Блог [українською мовою])
http://GohChangwon.tistory.com (Blog / Блог [корейською мовою])
http://youtube.com/ChangwonGoh (Youtube [корейською та українською])
http://facebook.com/ChangwonGoh (Facebook [корейською та українською])


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,